Освітні втрати

     Внаслідок повномасштабної війни росії проти України близько 800 тис. школярів змінили форму здобуття освіти з очної на дистанційну (з 17 669 учнів/ учениць у 2021 році до 772 909 у 2022) та сімейну (домашню) (з 4695 до 64 409 учнів/учениць відповідно). Найбільше ці зміни стосуються Сходу й Півдня країни, звідки близько 40% та 30% учнів/учениць відповідно були змушені виїхати за кордон чи в інші регіони країни. 

     З огляду на постійну загрозу безпеці учасників освітнього процесу в першому півріччі 2022/2023 навчального року не вдалося відновити очне навчання у повному обсязі. Лише 15% закладів освіти працювали очно, 33% — дистанційно, 51% — змішано, поєднуючи очне і дистанційне навчання. На Сході й Півдні України переважало дистанційне навчання, у Центрі та на Півночі — змішане, на Заході — змішане навчання у містах та очне у селах.

     Значних змін у педагогічному складі закладів освіти у зв’язку з війною не відбулося. 81% керівників закладів запевнили, що вчителів достатньо для забезпечення якісного освітнього процесу. Педагогічне навантаження більшості вчителів (не менше 70%) в умовах війни не змінилося. У 15% педагогів, в котрих навантаження зросло, передусім це пов’язують із запровадженням змішаного режиму роботи та необхідністю поєднувати очне та онлайн-навчання.

Втрати у навчальному часі та результатах навчання учнів

     Втрати в освітньому процесі — зміна форми здобуття освіти, переведення закладів з очного на дистанційне та змішане навчання, нестабільні умови організації освітнього процесу (повітряні тривоги, відключення електроенергії, перебої з інтернетом) — вплинули на результати навчання учнів/учениць.

     За спостереженнями вчителів початкових класів, результати навчання учнів/учениць погіршилися з таких навчальних предметів, як українська мова, іноземна мова, математика, літературне читання, та не змінилися з таких навчальних предметів та курсів: мистецтво, дизайн і технології, фізкультура, інформатика, «Я досліджую світ».

     У селах про погіршення результатів навчання учнів/учениць зазначає більше вчителів, ніж у містах: про зниження успішності здобувачів освіти з української мови у селах вказують 57% педагогів, у містах — 44%, з іноземної мови — 52% та 47% відповідно, з математики — 45% та 40%, з інформатики — 37% та 25%.

     Водночас у містах збільшилася кількість вчителів, які вважають, що результати навчання учнів/учениць початкової школи погіршилися. Винятком є математика: більше вчителів стали вважати, що успішність учнів/учениць з опанування цього предмета покращилася.

     У селах навпаки дещо зменшилася кількість вчителів, які вважають, що результати навчання учнів/учениць початкової школи погіршилися. Винятком є оцінка результатів навчання з української мови — на 9% більше педагогів у селах вважають, що результати учнів/учениць погіршилися.

     Серед учителів базової школи у містах переважає думка, що результати навчання учнів/учениць не змінилися, однак це не стосується таких навчальних предметів, як алгебра та геометрія, іноземна мова, українська мова, українська література, історія України, фізика. Порівняно з минулим роком, зросла кількість учителів базової школи в містах, які вказали на погіршення результатів навчання своїх учнів/учениць з української літератури, алгебри та геометрії, зарубіжної літератури, іноземної мови, української мови.

     У селах більше вчителів базової школи вважають, що результати навчання учнів/ учениць погіршилися. Про зниження успішності з іноземної мови зазначили 64% педагогів, з математики — 55%, з української мови — 53%, з хімії — 47%, з української літератури — 43%. Водночас щодо окремих предметів переважає думка, що успішність не змінилася: про результати учнів/учениць з фізики так вважають 48% вчителів, зарубіжної літератури — 44%, мистецтва — 41%, біології — 42%, основ здоров’я — 45%.

     Як і в початковій школі, зменшилася кількість учителів базової школи у селах, які вказали на погіршення результатів навчання своїх учнів/учениць з математики — з 61% у 2022 році до 55% цьогоріч, фізики — 51% та 42% відповідно, історії України — 44% та 38% відповідно, української літератури — 53% та 43% відповідно, основ здоров’я — 38% і 24%.

     Серед старшокласників переважає думка, що їхні результати навчання не змінилися. Різниці з урахуванням місця проживання не виявлено. В розрізі регіонів відмінностей також не зафіксовано, окрім Заходу, де учні/учениці оптимістичніше оцінюють свої результати.

Компенсація втрат у навчальному часі

     Компенсація втрат у навчальному часі (пропущені навчальні заняття) найчастіше відбувалася через надання учням/ученицям навчальних матеріалів (презентацій, відео, аналогічних навчальних занять онлайн) та завдань для самостійного опрацювання. Рідше проводилися групові й індивідуальні консультації, додаткові навчальні заняття. Утім складно оцінити, як часто реалізовувалися згадані заходи, з огляду на те, що більшість вчителів скаржилися на брак умов і можливостей:

• відсутність електрики та інтернету;

• брак вільного часу в учителів;

• різні часові пояси;

• небажання учнів/учениць і їхніх батьків виділяти додатковий час.

     Результати анкетування вчителів та учнів/учениць показали деякі розбіжності в оцінці допомоги й підтримки для надолуження навчальних втрат. Найбільше учнів/учениць вказали, що отримували допомогу у вигляді додаткових завдань та навчальних матеріалів для самостійного опрацювання. Натомість учителі насамперед зазначали про індивідуальні та групові консультації, додаткові заняття, які проводили для учнів/учениць.

     З огляду на те, що вчителі вказали на зменшення кількості учнів/учениць, які володіють уміннями, необхідними для самостійного навчання — уміння планувати час, організовувати свою роботу, самостійно виконувати завдання, здійснювати самооцінювання — надолуження навчальних втрат шляхом самостійного опрацювання навчального матеріалу може бути малоефективним для частини учнів/ учениць.

     Ключовими викликами освітнього процесу в умовах війни педагоги назвали:

• нестабільні умови навчання;

• обмеженість способів організації навчально-пізнавальної діяльності;

• зниження мотивації та нестабільний психоемоційний стан учнів/учениць та вчителів.

     Втім педагоги та шкільна адміністрація не завжди демонстрували доречну гнучкість та адаптивність, плануючи освітній процес. 33% директорів у містах та 50% у селах не змінювали розкладу навчальних занять в умовах війни, коли в країні постійно відбуваються стабілізаційні відключення електроенергії, повітряні тривоги, бракує доступу до швидкісного інтернету. 40% педагогів у містах та 44% у селах не вносили змін до календарно-тематичного планування через зміни режиму роботи закладу. Лише 37% змінювали кількість годин на вивчення теми, 32% об’єднували теми, 23% розподіляли теми з урахуванням режиму — синхронного чи асинхронного.

     В умовах дистанційного синхронного навчання не більше третини вчителів застосовували види навчальної діяльності, що передбачають взаємодію учнів між собою, активну участь в освітньому процесі: групову роботу, роботу в парах, практичні та лабораторні роботи. Водночас в умовах дистанційного синхронного та асинхронного навчання переважна більшість вчителів пропонували учням переглянути презентації, відео, виконати вправи, самостійно опрацювати навчальні матеріали попри те, що 39% вчителів вважають викликом для освітнього процесу в умовах війни те, що учні не вміють самостійно вчитися.

Як компенсувати втрати у результатах навчання учнів

     Державна служба якості освіти України провела дослідження якості організації освітнього процесу в умовах війни у 2022/2023 навчальному році. Вдалося виявити ключові чинники, що призводять до втрат у результатах навчання учнів і, відповідно, у якості освіти, та розробити рекомендації для органів державної влади, громад і безпосередньо шкіл щодо подолання цих втрат.

Рекомендації для органів влади:

• забезпечити проведення загальнонаціональних моніторингів результатів навчання учнів під час дії правового режиму воєнного стану;

• розвивати систему освітніх вимірювань/оцінювань;

• розробити програму надолуження освітніх втрат у результатах навчання здобувачів освіти (національна система тьюторингу);

• продовжити роботу із забезпечення здобувачів освіти сучасними цифровими засобами навчання (особливо у сільській місцевості та для дітей з малозабезпечених сімей);

• інвестувати у професійний розвиток і підтримку педагогів;

• спільно з Державною службою якості освіти вжити заходів щодо відновлення під час дії правового режиму воєнного стану інституційних аудитів закладів загальної середньої освіти (з дотриманням безпекових умов);

• створити умови для розвитку діагностичних інструментів як складової дидактичного забезпечення освітнього процесу (кожна навчальна програма має містити інструмент для оцінювання результатів навчання, передбачених Державними стандартами загальної середньої освіти);

• удосконалити законодавство в частині визначення поняття «освітні втрати».

Рекомендації для засновників закладів освіти:

• завершити процес оптимізації мережі закладів загальної середньої освіти в територіальних громадах;

• створити умови для повернення до очного/змішаного навчання, особливо у закладах освіти, що розташовані у сільській місцевості (забезпечення укриттів);

• забезпечити учнів з вразливих категорій засобами для дистанційного навчання;

• забезпечити фінансування варіативної складової навчальних планів.

Рекомендації для закладів освіти:

• забезпечити моніторинг результатів навчання здобувачів освіти з використанням діагностичного інструментарію;

• здійснювати адаптивне гнучке планування, яке б передбачало перерозподіл навчального часу між темами, або розробляти власні навчальні програми, коригуючи зміст та результати навчання з урахуванням виявлених освітніх втрат;

• продовжити працювати над створенням методичної системи підтримки індивідуальної освітньої траєкторії учнів шляхом проведення індивідуальних занять, факультативів відповідно до навчального плану та/або за запитами учнів, консультацій з учнями для усунення прогалин у знаннях із предмету, розробки завдань різних рівнів складності для окремих учнів;

• посилити роботу в частині надання підтримки педагогічним працівникам щодо підвищення кваліфікації та професійного вдосконалення з питань методики роботи в умовах змішаного навчання;

• використовувати години варіативної складової шляхом запровадження індивідуальних та групових консультацій для здобувачів освіти;

• організувати роботу пришкільних (мовних, математичних, природничих тощо) таборів, запровадити «навчальні канікули»;

• розробити стратегії адаптації освітнього процесу закладів освіти до роботи в умовах зміни режимів навчання.

     Зазначені рекомендації надані на розгляд Міністрові освіти і науки України та представлені Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

Пропозиції та рекомендації Державної служби якості освіти України за результатами загальнодержавного моніторингового дослідження якості освіти у закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану (ІІ етап 2023/2024 навчальний рік)

Консолідовані пропозиції з подолання освітніх втрат у загальній середній освіті